Рапунцель

Дівчина з неймовірно довгим золотим волоссям живе замкнено у високій вежі без дверей і майже не бачить світу, бо матінка Готель роками лякає її небезпеками зовні й переконує, що так «безпечніше». Насправді жінка тримає її поруч через таємницю волосся, воно має цілющу силу і повертає молодість, тож будь який вихід з вежі загрожує Готель старістю і смертю. Дівчина з дитинства помічає в небі дивне сяйво ліхтарів, що з’являється щороку в один і той самий день, і з кожним разом бажання побачити їх зблизька стає сильнішим за страх. Усе змінюється, коли до вежі втікає розбійник Флін Козир, який щойно вкрав королівську діадему і ховається від переслідувачів. Вона оглушує його, ховає діадему й висуває просту угоду: він веде її до ліхтарів, а вона повертає йому здобич. Для неї це перша справжня подорож, з незграбними кроками, захопленням від трави під ногами, від людей, від шуму таверни, від води й неба, і водночас це перша перевірка, чи може вона довіряти комусь, окрім тієї, хто «виховувала» її все життя. За ними женеться кінь Максимус, упертий і розумний, який хоче схопити Фліна, а також двоє братів, колишні спільники Фліна, які прагнуть помсти. Матінка Готель швидко розуміє, що дівчина зникла, і починає полювання, граючи на її сумнівах і повторюючи, що Флін просто використає її. Але чим далі вони йдуть, тим очевидніше, що Флін змінюється, він перестає думати лише про втечу й наживу, а дівчина вчиться відстоювати себе і помічати брехню, навіть якщо вона прикрита турботою,