Ти, я і гірський відпочинок

Ребекка мріє про нову роботу в великій компанії, але на співбесіді, щоб не здаватися тихою і невпевненою, вона трохи прикрашає правду і називає себе сильним лідером, який легко веде команду. Насправді Ребекка звикла працювати самостійно, тримати все під контролем і не любить, коли хтось лізе в її процес. Їй здається, що головне пройти інтерв’ю, а далі вже якось розбереться, але наступний етап відбору ламає цей план: кандидатів відправляють на корпоративний виїзд у гори біля озера Тахо, де керівництво дивиться не на гарні слова, а на те, як люди поводяться в живих ситуаціях. Там Ребекку ставлять у пару з Нейтаном, який відверто ненавидить природу, холод, походи і весь цей «командний дух», а ще він не збирається підлаштовуватися під її амбіції, бо теж має свої причини бути тут. Їм дають завдання, які виглядають як розваги, але насправді перевіряють характер: домовитися з незнайомими людьми, організувати групу, не зірватися, коли щось іде не за планом, і не звалити провину на партнера. Ребекка намагається тримати образ впевненої керівниці, проте швидко розуміє, що брехня починає душити, бо кожна дрібниця може видати її невміння вести інших. Нейтан спершу тільки бурчить і відштовхує її, але поступово між ними з’являється дивна робоча повага, вони бачать одне в одному не роль, а людину, яка теж боїться програти. Паралельно поряд крутиться Джастін, який хоче виглядати ідеальним кандидатом і не проти підштовхнути Ребекку до помилки, щоб піднятися самому. Чим ближче фінальні випробування, тим очевидніше, що Ребекці треба або зізнатися, що вона не та «залізна лідерка» з інтерв’ю, або й далі тягнути маску, ризикуючи зруйнувати все, що встигла вибудувати з Нейтаном. У підсумку вирішальним стає не те, хто голосніше командує, а хто здатен чесно взяти відповідальність, підтримати іншого і не зламатися, коли природа, люди і власні комплекси тиснуть одночасно.