Мене обожнюють, коли я мертва

Тох працює в банку в Паттаї, тягне родину і борги, живе за правилами й постійно боїться, що будь яка помилка зламає йому все. Його колега Петч мислить інакше, він бачить шанс там, де інші бачать ризик, і підсовує Тоху просту схему: у банку висить безхазяйний рахунок померлої клієнтки з великими грошима, який давно ніхто не рухає, тому його можна тихо очистити й зникнути. Вони підробляють документи, обводять навколо пальця внутрішній контроль і переводять кошти так, щоб це виглядало як звичайні операції, але майже одразу стає ясно, що ці гроші не були нічийними, за ними стоять люди, які звикли забирати своє катуванням і вбивствами. На Тоха й Петча виходять кримінальні гравці Паттаї, у справі з’являється жорсткий виконавець на прізвисько Водка, а самі банкіри опиняються між кількома угрупованнями, де кожен хоче або повернути гроші, або використати їх як привід прибрати конкурентів. Тох намагається триматися розуму й вирватися з історії без крові, Петч втягується в азарт і починає грати сміливіше, через що їхній план розвалюється, а будь який крок тягне новий борг, нову погрозу або новий труп. Гроші, які мали стати виходом, перетворюються на мотузку на шиї, бо їх тепер потрібно не просто сховати, а відбити, втримати й заплатити всім, хто вважає себе сильнішим, і кожне рішення підштовхує Тоха робити речі, на які він би ніколи не пішов у нормальному житті.