27 ночей

Марта Гофман, 83 роки, багата колекціонерка, живе як хоче, гуляє, п’є, витрачає гроші, і доньки вирішують, що це деменція та що матір треба забрати під контроль. Вони домагаються примусового поміщення Марти в психіатричну клініку, і там вона проводить 27 ночей, повторюючи одне, її закрили не через хворобу, а щоб керувати її життям і грошима. Після госпіталізації в справу входить судовий експерт Леандро Касарес, він має визначити, що є правдою, реальна недієздатність чи спроба доньок забрати владу над матір’ю. Касарес розмовляє з Мартою, з лікарями, з персоналом, перевіряє історії доньок, бачить, як дрібні факти можна трактувати двома способами, як симптоми або як характер, і як слова про турботу легко стають інструментом контролю. Марта не грає в слухняну пацієнтку, вона тисне, провокує, домагається свого, інколи виглядає розгубленою, інколи надто ясною, і саме це збиває з ніг усіх, хто хоче швидкого висновку. Доньки паралельно тягнуть справу в бік опіки, клініка тримається правил, а Касарес має прийняти рішення, яке закриє одне питання і відкриє інше, чи можна людині просто жити дивно і ризиковано, якщо вона ще розуміє, що робить, і чи має сім’я право забирати свободу під приводом безпеки.