Між двома нареченими

Адам колись був тихим і незграбним хлопцем, який серйозно закохався в Сама, але злякався відповідальності, перекрутив її легку манеру спілкування як обіцянку назавжди і в підсумку втратив її, після чого вирішив, що кохання для нього небезпечне. Він робить із себе впевненого ловеласа, вчиться красиво говорити, зникає одразу, як стосунки стають серйозними, і будує репутацію чоловіка, який не прив’язується ні до кого. У цей період на нього тисне робота і бос, який вирішує закріпити справи сім’ї шлюбом і проштовхує Адама до заручин зі своєю донькою Ясмін, а Адам погоджується, бо це дає йому стабільність, кар’єрний бонус і вихід із проблем, які він сам собі створив. Коли домовленості вже рухаються до весілля, раптово повертається Сама, перше кохання Адама, і поводиться так, ніби між ними нічого не закінчилося, а Адам не наважується відрізати її жорстко, бо почуття в нього не зникли. Він починає жити подвійно, бреше обом, викручується на дрібницях, перекладає зустрічі, ховає сліди, втягуючи в це друзів і родину, і чим довше тягне, тим більше руйнує довіру одразу з двох боків. Ясмін поступово розуміє, що її наречений щось приховує, Сама бачить, що Адам постійно зривається і не тримає слова, а сам Адам упирається в простий вибір, який він відкладав усе життя, або сказати правду і прийняти наслідки, або далі грати роль і втратити обох.