Цвіркун і мураха

Кет грає на гітарі й виступає з гуртом серед безтурботних комах, для яких музика важливіша за правила, а зовсім поруч живе Антуанетта, спадкоємиця мурашника, де цінують тільки порядок, працю й дисципліну, а спів вважають зайвим. Їх зводить випадок, і ця зустріч одразу ламає звичний поділ на «правильних» і «легковажних». Антуанетта тягнеться до світу, де можна співати й відчувати себе вільніше, а Кет уперше стикається з тим, що веселощі не скасовують наслідків. Коли вона дізнається, що з настанням холодів цвіркуни можуть просто не пережити зиму, намагається попередити його та інших, але її слова ніхто не сприймає серйозно. Тоді їй доводиться шукати інший спосіб достукатися до них, і саме через це між двома світами починається справжній конфлікт. З одного боку стоїть звичка жити одним днем, з іншого — сліпа покора правилам. Їм обом доводиться дорослішати швидше, ніж хотілося, бо питання вже не в тому, хто з них «правий», а в тому, чи зможуть вони домовитися, поки не стало пізно.