Некоронована принцеса

Масал дев’ять років жила ніби всередині казки, бо мама Ширін постійно вигадувала для них світ, де все ще можна мріяти й не боятися завтрашнього дня. Реальність накриває різко, у Ширін серйозні проблеми із серцем, її забирають до лікарні, а Масал лишається фактично сам на сам із дорослими правилами, які не шкодують дітей. У їхньому домі головним стає Фуат, вітчим, який думає не про Масал і не про Ширін, а про власну вигоду та контроль, через нього будь яка надія на спокій розсипається. Масал намагається втримати маму в житті, шукає спосіб дістати допомогу, не мовчить, коли її тиснуть, і вчиться не вірити красивим словам, якщо за ними ховається загроза. Єдиною опорою для неї стає новий вчитель Евгін, він бачить, що дівчинка тягне на собі більше, ніж має, і допомагає їй не зламатися, навіть коли навколо дорослі удають, що нічого страшного не відбувається. Масал тримається вперто, бореться за Ширін і за те, щоб їх не розвели по різних кутках чужі рішення, і кожен маленький крок дається як перемога. Коли Ширін нарешті виписують, здається, що найгірше позаду, але Фуат не зникає, він повертається з бажанням помститися й знову забрати собі владу над їхнім життям, і тоді Масал доводиться захищати маму вже не тільки від хвороби, а й від людини, яка звикла ламати слабших.