Пошуки

Ґабі Мозлі керує невеликою командою, яка береться за зникнення людей, про яких чомусь швидко забувають, без гучних новин, без тиску з боку поліції, без натовпу волонтерів. Вона вміє говорити з родичами, витискати з них дрібні деталі, піднімати старі фото, ланцюжки дзвінків і звичок, а потім збирати все в напрямок, куди справді варто копати. У її офісі кожен має свій біль: Маргарет роками шукає сина, Зік ховається від світу й тримає на собі технічну частину, Дган закриває ризики на вулиці, Лейсі пережила викрадення і тримається за Ґабі як за людину, яка колись витягнула її з темряви. Вони працюють швидко, бо в таких історіях час завжди проти зниклого, але найбільший тиск не зовні, а всередині, Ґабі живе з таємницею, яку не дозволяє собі озвучити навіть найближчим. В її підвалі закутий чоловік, якого вона знає під ім’ям Сер, той самий викрадач з її підліткового минулого, і вона змушує його допомагати, щоб читати логіку злочинців і не запізнюватися ще раз. Кожна нова справа стає для неї перевіркою, де межа між правильним і забороненим стирається, бо вона одночасно рятує людей і тримає іншого в неволі, переконуючи себе, що так менше зла. Чим довше триває ця подвійна гра, тим ближче момент, коли команда помітить невідповідності, а Сер спробує повернути собі контроль, і тоді пошуки зниклих перетворюються ще й на пошуки правди про саму Ґабі, яку вона так старанно заховала.