Зміна

У Швеції 1950-х один недоукомплектований відділок запускає ризикований експеримент, на патрулювання вперше виходить група жінок у формі, і з цього моменту кожен їхній крок стає перевіркою на право взагалі бути в поліції. Карін, Інґрід і Сів опиняються в районі Клара, де напруга відчувається навіть у звичайній розмові на вулиці, а будь-яка помилка одразу перетворюється на привід сказати, що «це не для них». У перший день Карін береться за дрібну на вигляд справу, шукає загублену річ і раптом натрапляє на слід, який тягне далі, ніж дозволяє її юрисдикція, але відступати вже пізно, бо навколо занадто багато мовчання і дивних збігів. Інґрід паралельно б’ється з тиском на роботі, де правила писані чоловіками і для чоловіків, і будь-яке її рішення розглядають під лупою, ніби вона здала іспит не на посаду, а на існування. Сів намагається тримати дисципліну і не підставити команду, але навіть один гучний арешт викликає не підтримку, а образу, бо успіх жінки тут сприймають як загрозу системі. Чим ближче підходить день остаточного оцінювання, тим більше стає видно гру з-за лаштунків: чужі впливи, підкинуті ситуації, раптові звільнення, спроби зірвати експеримент так, щоб це виглядало «природно». Карін тягне нитку до кінця, навіть коли це ламає стосунки з колегами і змушує робити вибір, який змінює не тільки її розслідування, а й майбутнє всієї цієї першої жіночої зміни.