Стаття 92

Ден Равенпорт працює журналістом у штаті Нью-Гемпшир і щоранку обіцяє собі припинити пити. Повертаючись додому після чергового зриву, він випадково натрапляє на колону військових машин і бачить вантаж, який не схожий на техніку чи устаткування. З цієї миті звична рутина розсипається. Він перевіряє записи з дороги, звіряє маршрути, телефонує знайомим у новинних редакціях, але замість відповідей отримує мовчання і попередження. Удома зникають чернетки, на подвір’ї з’являються незнайомі люди, а наступного дня його затримують службовці внутрішньої безпеки. У кімнаті для допитів Равенпорту ставлять одні й ті самі запитання про місце і час, намагаються зламати суперечностями, пропонують забути побачене. Він складає картину з уривків розмов і розуміє, що став свідком операції, яку не збиралися робити публічно. Коли справа доходить до наказів, що пояснюють межі дозволеного, Ден відчуває, як спокуса змовчати змагається з потребою зберегти власне ім’я. Поза допитами він шукає єдиний спосіб захистити себе і людей, яким довіряє, і вирішує винести історію назовні, навіть якщо ціна за це виявиться вищою за роботу, репутацію і свободу.