Дівчина з хатини

Ава Роббінс заробляє тим, що живе в дорозі й знімає своє фургонне життя для підписників, але після аварії змушена зробити паузу, бо певний час не може кермувати. Щоб не зникнути з радарів і не втратити аудиторію, вона перебирається в ізольовану хатину, місце здається майже подарунком і шансом перезавантажитися. Перші дні виглядають як тиха мрія про самоту, ліс, камеру і новий контент, але дуже швидко буденність починає ламатися дрібними дивними знаками. Ава помічає, що в домі ніби лишився чужий слід, речі стоять не так, звуки з’являються там, де не має бути нікого, а відчуття присутності росте щоночі. Коли вона дізнається про темну історію цього місця і самогубство, пов’язане з попереднім мешканцем, цікавість бере гору над обережністю. Ава починає копати глибше, розпитує місцевих, тягнеться до містики, намагається знайти пояснення, яке можна зафіксувати й контролювати, але саме цей інтерес запускає ланцюг подій, що з кожним кроком стає небезпечнішим. Поруч з’являється Келлен, місцевий механік, який ніби допомагає, і шериф Мейсон, який реагує на її тривожні сигнали, проте Ава все одно лишається сам на сам із хатою, що не відпускає. Замість очікуваного спокою вона отримує пастку, де реальність і страх змішуються, а неспокійний дух починає диктувати правила, тиснути на провину й слабкі місця, ніби перевіряє, як далеко можна зайти, поки людина остаточно зламається.