Зона війни. Беар Ґріллс зустрівся із президентом Зеленським

Беар Ґріллс приїздить у Київ не як ведучий про дику природу, а як людина, яка хоче зрозуміти, що означає виживати в місті, де небезпека може прилетіти з неба в будь який момент. Його зустрічають не джунглі й скелі, а блокпости, перевірки документів, короткі правила безпеки, розмови про тривоги і звичка слухати сирену так само буденно, як прогноз погоди. Він дивиться на сліди війни поруч із цілком живим містом, де працюють кавʼярні, їздить транспорт і люди намагаються триматися за нормальність, бо інакше просто зламає. У поїздці він знайомиться з різними українцями, які не роблять із себе героїв у кадрі, а спокійно пояснюють, як змінилось життя, коли твій план на завтра залежить від того, чи буде ніч тиха. Він говорить із людьми, для яких найважче не одиничний страх, а довга напруга, що тягнеться місяцями, коли ти втомлюєшся від постійної готовності. У центрі цієї історії стає зустріч із президентом Володимиром Зеленським, розмова без гучних декорацій, де звучать прості речі про відповідальність, про рішення, які доводиться приймати щодня, і про те, як змінюється країна, коли кожен має або тримати свій фронт, або підтримувати тих, хто тримає. Вони рухаються містом і говорять про те, що означає залишатися в столиці під час війни, як люди повертаються додому попри ризики, як родини тримаються на коротких дзвінках і надії, і чому для багатьох найсильніша відповідь на страх це робити свою справу й не розпадатися наодинці. У підсумку цей випуск тримається не на екстримі, а на людській витривалості, де виживання це не один подвиг, а щоденна дисципліна, взаємопідтримка і впертість жити, навіть коли навколо немає відчуття безпеки.