Здохни, коханий

Грейс разом із Джексоном переїжджає з міста в глухий будинок у Монтані, який він успадкував після самогубства родича, і вони намагаються почати там нове сімейне життя з маленькою дитиною. Спершу Джексон говорить про ремонт, побут і нормальне майбутнє, а Грейс уже на вході відчуває, що цей дім і ця ізоляція тиснуть на неї сильніше, ніж вона готова визнати. Після народження дитини її стан валиться ще глибше. Вона зривається, відштовхує чоловіка, б’ється з власним тілом і думками, рветься з дому, повертається, знову ламається і починає втрачати межу між тим, що реально відбувається, і тим, що накручує в голові. Джексон не витримує цього рівно. Він то намагається втримати сім’ю, то сам утікає від напруги, і їхній шлюб швидко перетворюється на серію вибухів, образ і невдалих спроб знову зблизитися. Грейс хоче писати, хоче вирватися з цього замкненого життя, але замість опори отримує ще більше самотності, а кожен день у цій глушині тільки підсилює її розпад.