Північніше півночі

Сіаджа повертається до Айс Коув на острові принца Уельського в Нунавуті, розриває шлюб і намагається втримати роботу та житло, поки містечко обговорює кожен її крок. Вона забирає годинні зміни в кафе, допомагає в центрі громади, бере участь у святі з горловим співом і записується на курси, щоб відкрити невеликий сервіс для туристів. Кожна дрібниця має наслідки, сусіди пам’ятають її дитинство, родина чекає, що вона піде звичним шляхом, а соцмережі розносять будь яку новину швидше за розмови на пристані. Сіаджа знайомиться з новим менеджером готелю, зіштовхується з бюрократією при оренді приміщення, просить майстринь показати роботу з хутром і намистом, щоб наповнити крамницю речами місцевого виробництва. Колишній чоловік пропонує допомогу, та щоразу повертає її до старих суперечок, подруга підганяє до сміливіших рішень, старші нагадують про відповідальність перед громадою. Зиму переживають разом, рибальські виїзди і шкільні події тримають календар, і поступово стає видно, що новий маршрут складається не з однієї великої нагоди, а з десятків повторюваних справ, у яких треба не втратити себе і не образити тих, хто живе поруч.