Моя прекрасна помста

Леман Білгін із матір’ю Мерьєм переїжджає в прибережне містечко Гюзелькьой не заради моря і спокою, а щоб докопатися до правди про смерть батька, яку двадцять шість років тому прикрили фальшивим повідомленням і чужими домовленостями. Вона знаходить жінку на ім’я Сехер, яка відсиділа за цей злочин і весь час стверджувала, що її зробили винною, і Леман бере її в союзники, бо без Сехер нитка до справжнього вбивці не складеться. У містечку Леман одразу врізається в коло трьох давніх знайомих, Шахіки, впливової мерки з багатої родини, Міне, власниці бутіка, яка живе на зовнішньому блиску, та Сузан, ведучої ранкового радіо, що здається простою й відкритою, але теж має що приховувати. Леман поводиться так, ніби повернулася назавжди, входить у їхній світ, збирає факти про минуле, провокує розмови, витягує свідків і підкидає ситуації, де люди помиляються в дрібницях і видають себе. У цій же історії з’являється Демір Арікан, колишній друг цієї компанії, який повертається в Гюзелькьой із власними причинами, і між ним та Леман виникає зв’язок, який ускладнює її план, бо Демір має спільне минуле з Шахікою, Міне та Сузан і може бути як ключем, так і пасткою. Леман не зупиняється, навіть коли їй починають натякати, що в містечку не люблять тих, хто ворушить старе, і коли під тиском опиняються робота, репутація та безпека її матері. Її розслідування стискає коло підозрюваних, піднімає давні конфлікти між чотирма жінками, витягує те, що вони роками ховали під дружбою, і змушує кожну з них захищатися, брехати або бити першою, поки Леман не підводить усіх до моменту, де вже неможливо робити вигляд, що минуле не має ціни.