Зухвала мавпа. Велика втеча

Джефф на нервах, весілля вже близько, а без благословення бабусі він не хоче йти під вінець, тому мчить через країну до неї, ніби це останній пункт у списку, який ще можна встигнути закрити. Дорога ламається в одну мить, коли в його життя вривається Жан Марк, живе нахабне опудало мавпи, яке щойно втекло з секретної лабораторії й не збирається поводитися тихо. Жан Марк говорить, провокує, влізає в чуже, тягне Джеффа в безглузді рішення, а найгірше те, що за мавпою вже женуться агенти, які не планують розбиратися в нюансах. Погоня стає їхнім фоном, вони змінюють маршрути, ховаються, викручуються з ситуацій, де Джефф мав би думати про костюм, обручки й подарунки, а мусить думати, як не потрапити в руки людей у формі. До цього додається лейтенантка Аліса, яка тримає слід і не вірить у випадкові збіги, а ще майбутній тесть, який і без того дивиться на Джеффа як на легковажну проблему для доньки, і тепер отримує ще більше причин не довіряти. Джефф намагається не зірвати весілля, не підставити себе перед родиною й не втратити шанс довести бабусі, що він дозрів до серйозного кроку, але Жан Марк робить усе навпаки, він перетворює кожну зупинку на хаос і водночас дивним чином змушує Джеффа говорити чесніше, ніж той звик. У цій гонитві Джефф поступово розуміє, що справа не лише в благословенні, а в тому, чи він готовий брати відповідальність, коли поруч хтось зовсім некерований, а вибір треба робити швидко й без красивих виправдань.