Краще пізно, ніж самітно

Дев’ятеро дорослих, які все життя були «вічними одинаками» і майже не мали побачень, погоджуються на експеримент, де їм доведеться вперше реально вчитися стосунків, а не просто мріяти про них. Перед тим як їх поселять разом, кожному допомагають підтягнути базові речі, зовнішність, здоров’я, впевненість, уміння говорити про себе без сорому й паніки. Далі починається головне випробування: спільне проживання і побачення, де незручні паузи, невміння фліртувати, страх дотику й звичка ховатися за «мені й так нормально» лізуть назовні з першого ж дня. Ментори не грають суддів, вони втручаються по живому, підказують, розбирають провали, підштовхують до чесних розмов і змушують робити крок, який учора здавався неможливим. Усе тримається не на гучних скандалах, а на дуже простому питанні: чи зможе кожен перестати боятися відмови, не зламатися після першої невдачі й дозволити собі симпатію, яка раніше здавалася «не для мене».