Облога Школи в Букіт Дурі

Едвін приходить викладати до проблемної середньої школи в районі Букіт Дурі після обіцянки знайти племінника якого сестра віддала багато років тому і з того часу слід загубився. Новий клас приймає його як тимчасову фігуру і пробує на міцність правилами що змінюються щогодини. Хлопець на ім’я Крісто малює так само впевнено як колись малював сам Едвін у дитинстві тому вчитель починає підозрювати родинний зв’язок і шукає спосіб поговорити без свідків. У місті готуються до свята незалежності проте напруга росте на вулицях з’являються погроми і школи стають місцями де безпека більше не гарантується. Коли сутички зривають навчальний день двері зачиняються і дорослі не встигають вивести дітей буря залишається зовні, а насильство перекидається всередину. У коридорах розбиваються вікна вимикається світло тікають чергові і вчителі розуміють що керують ситуацією не вони. Група найжорсткіших старшокласників бере під контроль поверхи і влаштовує полювання на тих хто не підкоряється. Едвін намагається вивести Крісто до спортзалу де ще працює люк на дах однак чутки про його пошуки дістаються лідера банди. З’ясовується що ватажок на ім’я Джефрі і є справжнім племінником якого шукають багато років, а подібність Крісто лише збила з пантелику. Вибір стає неминучим вчитель має вирішити чи рятувати хлопця який готовий слухати чи зупиняти родича що веде клас до самосуду. Шлях до виходу складається з коротких перемовин і випадкових союзів на сходах під час яких Едвін поєднує знання про дітей з пам’яттю про сестру і приймає просту логіку де порятунок хоча б однієї дитини не менш важливий ніж доведена правда про спорідненість. До світанку школа вже не схожа на місце навчання проте саме тут стає зрозуміло чим закінчуються дні коли місто дозволяє ненависті визначати хто має право лишатися живим, а хто втрачає його разом із власним ім’ям.