Втрачені квіти Еліс Харт

Дівчинка Аліса Гарт росте в ізоляції на узбережжі Австралії поруч із мамою Агнес і татом Клемом, який тримає сім’ю в страху та контролі. Випадкова зустріч у містечку з бібліотекаркою Саллі стає тією ниткою, що тягне назовні їхню приховану біду, і дуже швидко все зривається в трагедію: після пожежі Аліса лишається без батьків. Її забирає відчужена бабуся Джун і везе на Торнфілд, віддалену ферму з полями диких квітів, що водночас є притулком для жінок, які тікають від домашнього насильства. Перші дні Аліса майже не говорить, тримає все в собі, і тільки люди з Торнфілда поступово підбираються до неї обережно та по людськи, насамперед Кенді й Твіг, партнерка Джун, які навчають її знову відчувати безпеку. Джун здається холодною і різкою, вона ніби робить усе правильно, але її способи захисту мають ціну, яку Аліса починає розуміти лише з часом. Історія перескакує на роки вперед, Аліса вже доросла і намагається жити самостійно, проте тінь дитячого дому наздоганяє її в нових стосунках і виборах, де легко повторити те, від чого колись хотілося втекти. Щоб не залишитися заручницею минулого, їй доводиться повернутися до Торнфілда, розібратися в рішеннях Джун, у власній мовчанці та в тому, що насправді сталося в їхній родині, коли квіти були єдиним способом сказати правду.